More Maryna

Від мами — синові № 04

З душею метелика

Моєму сину

Марина Кузьменко

Народилося. З душею метелика. І з прихованими талантами.

Щоби їх зростити Треба дерева. Та над річками мости.

А ще – любові. Безвимірної, Багатоформатної.

Будинок, може, й не будуй, Але дерево все ж посади.

І у подорож. Хай навіть не далеку. Але затуманену, В чоботях.

Крізь вагони. А краще – причали. Щоб зраділа дитяча душа.

Для маленького Ясноокого метелика, Потребуючого променів, Щастя не в грошах…

Дивіться вірші Марини на YouTube

← Усі вірші