Фарбуй його всього
Купи собі стару іномарку, Заживи нарешті як людина. Постав броньовані двері. Хай думають, Наче є що берегти.
Але краще велике дзеркало. Можна навіть не над ліжком, Бо ж не у готелі. І дивись на причину своїх усіх (не)щасть на рівні зросту. Чи висоти.
Навколишня іржа роз’їдає твій мозок, І тим паче метали. Але інвестиції в золоті зуби Неефективні, – Так кажуть дантисти.
Фарбуй його всього. Цей світ. І опісля прямуй до вокзалу, Щоб вирватися з рутини, Навіть не маючи машини, На природу. За місто.