More Maryna

Кохання № 07

Друзі в любові

Маленька частинка чогось великого

Марина Кузьменко

Ми були знайомі ще за двісті років До нашої зустрічі. Тому факт перетину долей Був майже формальністю.

Я була осліплена твоїми сонцями сліпучими. Ми обіцяли любити До сивочолої старості.

І гомоніли вітрами обдуті, Мусонами. Гайда у гори. Ще нами не знані й не пізнані.

Ми друзі в любові, Існуючої поза сезонами. Марудність життя розсікаючи, Мов хвилерізами.

Як друзі по розуму. Замкнені бібліотеками. Я хочу щоб нас не знайшли за цією утіхою.

Коли за розмовами нашими Шифоново-легкими. Ми радість обіймів Завершимо спільною книгою*

Дивіться вірші Марини на YouTube

← Усі вірші