Друзі в любові
Маленька частинка чогось великого
Ми були знайомі ще за двісті років До нашої зустрічі. Тому факт перетину долей Був майже формальністю.
Я була осліплена твоїми сонцями сліпучими. Ми обіцяли любити До сивочолої старості.
І гомоніли вітрами обдуті, Мусонами. Гайда у гори. Ще нами не знані й не пізнані.
Ми друзі в любові, Існуючої поза сезонами. Марудність життя розсікаючи, Мов хвилерізами.
Як друзі по розуму. Замкнені бібліотеками. Я хочу щоб нас не знайшли за цією утіхою.
Коли за розмовами нашими Шифоново-легкими. Ми радість обіймів Завершимо спільною книгою*