More Maryna

Про життя № 05

Небо над нами

Вірш про небо і про те, що потрібно частіше дивитися догори. У тому є сенс

Марина Кузьменко

Це надзвичайне небо Там, над нами… Від нього в мене Просто зносить дах. Є речі, що не названі словами, І є щось вище, Ніж оцей наземний прах.

Отак із небом: Я живу і вже Не криюсь. Бо що ховати? Зазвичай крадуть земне.

А я не можу вже інакше. Не умію… І спрага ця з роками не мине.

Моє блакитне. А яке ж воно високе! Що певно справді Це – найбільший із скарбів.

Дивлюсь на нього, І душа шукає спокій, Якого не знайти У строфах слів…

Дивіться вірші Марини на YouTube

← Усі вірші