Хотілось чистоти
Хотілось чистоти Понад усе: Думок і вчинків І незаплямованих історій. Щоб світло сонячне Безвимірно просте Враз розлилося по кімнаті непросторій.
А вся ота заплутаність Багаж. Нажитого і не потрібного нікому. В багаття. Не збідніє розум наш Без спогадів В плетінні їх старому.
Бо спрага світлого І сил якби нових. А не тягар думок нести одвічно По перехрестям ще непізнаних доріг. В протистоянні всім вітрам Завжди зустрічним.
Хотілось чистоти. Чи то тепла. В бажаннях складно Встановити власні межі… Якби лиш справжність непідробною була. Хай навіть без шовків і без мережив.