Позастінне
П’ятою стіною буде стеля Безвіконний вибілений пласт У таких огранених пустелях Пропадає безвісти наш час…
А я хочу, щоб було не марно. Хочу змісту. В формах чи без них. Вірю у спадковість дій. І в карму, Що в історії невидимій моїй.
Наче мантру говорю: Життя прекрасне. Не обмежене в кордонах. І в рядках. Адже в пошуку всіх істин і пояснень Є свій смак.