одній малій
ніяка то не любов всього лиш хімічна реакція у твоєму тілі хай навіть твої думки без нього осиротілі
а із ним… наче світ зійшовся клином а ти взагалі думала: хто ти для нього — єдина? чи чиясь тимчасова підміна?
ні, то не любов, а фізіологічна потреба. і в першу чергу він турбувався навряд чи про тебе, коли його руки тебе роздягали.
а далі… знаєш сама. вважай, що я цього тобі не казала.
я лиш глядач і навіть не з партеру, а з кінця залу.
це у тебе в голові вічний діалог між мозком і серцем між “так” або “ні” чи бути з ним? приймати рішення тобі, не мені
і тільки ти одна в курсі ваших із ним таємниць я знаю лише одне: ти не втримаєш його силоміць…